fbpx

Хто і коли може подати скаргу до ЄСПЛ, за яких умов можливе втручання у приватне життя і як виглядає право на свободу вираження в Інтернеті у практиці ЄСПЛ

Хто і коли може подати скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за яких умов можливе втручання у приватне життя і як виглядає право на свободу вираження в Інтернеті у практиці ЄСПЛ. Про це та інші аспекти захисту прав людини в ЄСПЛ розповіли експерти “Матковська та Партнери”.

Що таке свобода вираження і коли вона може бути обмежена?

1. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Це право включає:

• право мати свої переконання;

• право шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї без втручання органів державної влади та незалежно від державних кордонів;

• право самостійно обирати форму реалізації права на свободу вираження (усна, письмова, тощо)

2. Свобода вираження поглядів та переконань, як основоположні права людини, захищаються у випадку їх вираження онлайн в Інтернеті, згідно із ст. 19 Загальної декларації прав людини та ст. 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

3. Якщо свобода вираження поглядів все ж обмежується, то підстави для такого обмеження повинні відповідати даним критеріям:

• бути встановленими законом, який повинен відповідати критеріям ясності та передбачуваності, бути оприлюдненим та доступним для ознайомлення;

• вводитись лише для досягнення легітимної мети, яка визначена §2 статті 10 Конвенції. З іншою метою вводити обмеження заборонено;

• бути необхідними в демократичному суспільстві.

Кейс: Європейський суд з прав людини визнав постанову суду, що блокувала доступ до YouTube у Туреччині (на підставі, що десять відеороликів розміщених на сайті порушували закони) такою, що порушує право на свободу вираження поглядів та значною мірою зачіпає права користувачів інтернету й має значні «побічні ефекти».

4. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №CM/Rec (2016) 5 щодо Інтернет-свободи, обмеження мають грунтуватися на рішенні суду або іншого незалежного адміністративного органу із подальшим його затвердженням у судовому порядку.

Право на приватність і можливість втручання в приватне життя

5. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Сфера дії «приватності» захищає 4 сфери інтересів особи: приватне життя, сімейне життя, кореспонденція і житло (статті 30, 31, 32 Конституції України, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

6. Допустимість втручання у приватне життя ЄСПЛ визначив за такими критеріями:
— внесок публікації в дискусію, яка становить загальний інтерес;
— наскільки відомим є фігурант публікації, та якою є тема публікації;
— попередня поведінка фігуранта публікації;
— метод отримання інформації та її достовірність;
— зміст, форма та наслідки публікації;
— суворість застосованої санкції (пункти 90-95 рішення ЄСПЛ у справі «Axel Springer AG v. Germany», 07.02.2012, заява № 39954/08).

7. Суспільно необхідною визнається інформація, яка є предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Предметом суспільного інтересу вважаються відомості, які:

· свідчать про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;

· забезпечують реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків;

· свідчать про можливість порушення прав людини;

· говорять про можливість введення громадськості в оману;

· вказують на шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Хто і за яких умов може подати скаргу до ЄСПЛ

8. ЄСПЛ може приймати скарги від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які вважають себе потерпілими від допущеного однією з Високих Договірних Сторін порушення прав, викладених у Конвенції або протоколах до неї.

9. Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.

10. Суд не розглядає жодної індивідуальної заяви, поданої згідно зі статтею 34, якщо вона:

a) є анонімною;

б) або за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута Судом чи була подана на розгляд до іншого міжнародного органу розслідування чи врегулювання, і якщо вона не містить нових фактів у справі.

11. Суд може розглянути Вашу справу тільки за наступних умов:

— скарга стосується порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї,

— скарга спрямована проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (перевірити список ратифікацій можна тут);

— скарга стосується фактів, за які несе відповідальність певна державна структура; Суд НЕ розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;

— скарга стосується фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу,

— порушення основоположного права стосується Вас особисто і безпосередньо (Ви маєте «статус жертви»);

— засоби правового захисту на національному рівні було вичерпано (Ви звернулись до суду всередині країни і він ухвалив рішення).


Для отримання правової допомоги, зверніться, будь-ласка, за телефоном, вказаним на сайті або скористайтесь формою зворотнього зв’язку.

З повагою, Юридична Компанія “Матковська та партнери”